2022. Війна.. Нова спеціальність "Культурологія" (Освітня програма "Експертиза культурних цінностей") і наш перший набір...

2026. Чотири роки пролетіло непомітно, і сьогодні ми випускаємо наших перших студентів - таких різних і таких рідних, таких дорослих і впевнених у собі, які для нас завжди будуть особливими, як перша дитина.

26-27 червня 2026 року в Дніпровському художньому музеї (який хоч і постраждав від ворожих атак на Дніпро, але вистояв, втримався, трохи понівечений, але живий) вони успішно захистили свої дипломні проєкти, де показали себе як справжні фахівці - культурологи, мистецтвознавці, експерти.

Щасти вам, наші дорогі студенти групи ІК-22-1! Успіхів завжди й у всьому, досягнення нових висот!

Доценти кафедри іноземної філології, перекладу та професійної мовної підготовки Чижикова Інна Валеріївна та Бірюкова Діана Валеріївна успішно завершили навчання за програмою memoQ Academy, присвяченою використанню сучасної системи автоматизованого перекладу memoQ, та отримали відповідні сертифікати.

Участь у програмі стала цінною можливістю для вдосконалення професійних компетентностей викладачів, поглиблення знань у сфері сучасних перекладацьких технологій та їх подальшої інтеграції в освітній процес. Особливо варто відзначити високий рівень організації навчання, актуальність і практичну спрямованість курсу, доступність навчальних матеріалів, а також ефективне поєднання теоретичної підготовки з практичними завданнями.

Кафедра висловлює щиру вдячність партнерам memoQ Academy за якісну організацію тренінгу, професійний супровід учасників та створення можливостей для безперервного професійного розвитку викладачів. Такі ініціативи сприяють підготовці фахівців, які володіють сучасними цифровими інструментами перекладацької діяльності та відповідають актуальним вимогам ринку праці.

Вітаємо Інну Валеріївну та Діану Валеріївну з успішним завершенням навчання та бажаємо подальших професійних досягнень, нових освітніх проєктів і плідної реалізації набутих знань у навчальній, науковій та перекладацькій діяльності.

На минулому тижні на спеціальності «Право» відбувся атестаційний іспит для здобувачів ступеня бакалавра. Підсумкова атестація стала важливим етапом завершення навчання та підтвердження професійної підготовки майбутніх правників.

До складу екзаменаційної комісії увійшли провідні представники судової та освітньої сфер. Головою комісії виступив голова Дніпропетровського окружного адміністративного суду Володимир Горбалінський. Членами комісії стали голова Соборного районного суду міста Дніпра Олександр Антонюк, директор навчально-наукового інституту Владислав Ліпинський та завідувачка кафедри публічного та приватного права Тетяна Мінка.

Під час проведення атестаційного іспиту здобувачі продемонстрували належний рівень теоретичних знань, уміння аналізувати правові ситуації та застосовувати норми законодавства у практичній діяльності.

З вітальними словами до випускників також звернулися представники Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України та патрульної поліції. У межах зустрічі вони ознайомили студентів із перспективами професійного розвитку та можливостями подальшого працевлаштування у відповідних державних структурах.

Колектив кафедри щиро вітає випускників із успішним проходженням атестаційного іспиту та бажає професійних успіхів, натхнення й реалізації у правничій сфері.

І знову новини з Українсько-корейського центру УМСФ! Для наших читачів повідомлення про візити наших студентів до Республіки Корея стали звичними, але скільки зусиль для цього докладається, знають тільки професор Чой та професор Бе, які безупинно працюють над розвитком Центру у будь-яку пору року!

27 червня 2026 року студенти УМСФ взяли участь у міжнародному заході 2026 Hwarang International Annual Gala & Conference, організованому Hwarang International, який традиційно відбувся у Сеулі.

Захід розпочався урочистою церемонією внесення прапорів різних країн. Представниці українського чептера Hwarang UCF Аміна Хомідова та Ксенія Покляцька мали честь нести прапор Сполучених Штатів Америки, а учасниці, які наразі навчаються в Республіці Корея, Марія Смоляна та Марія Гапонова– прапор Hwarang Asia.

Після церемонії відкриття президент Hwarang International пан Говард Пак привітав усіх учасників заходу. З вітальними промовами також виступили запрошені почесні гості, які наголосили на важливості міжнародної співпраці, культурного обміну та розвитку молодіжного лідерства.

Під час конференції лідерка українського чептера Hwarang UCF Аміна Хомідова представила діяльність нашої спільноти, розповіла про реалізовані проєкти та досягнення. На знак щирої вдячності за підтримку України та української молоді Аміна Хомідова разом із Ксенією Покляцькою вручили пам'ятні подарунки пану Говарду Паку та пані Сарі.

Далі з промовою виступив професор Чой Кванг Сун. Він висловив щиру подяку всім, хто допомагав українському чептеру, та вручив подарунки людям, які підтримували нашу діяльність і сприяли розвитку міжнародної співпраці.

У наступній частині заходу представники різних чептерів презентували свої країни, знайомили учасників із діяльністю своїх організацій та ділилися досягненнями. Після цього лідери чептерів урочисто склали присягу, підтвердивши свою готовність працювати задля створення кращого майбутнього, розвитку міжнародної дружби та взаємної підтримки.

Завершився захід святковою вечерею, яка стала чудовою нагодою для неформального спілкування, зміцнення міжнародних зв'язків та обміну досвідом між учасниками з різних країн.

Участь у 2026 Hwarang International Annual Gala & Conference стала надзвичайно цінним досвідом. Захід сприяв розвитку міжкультурної комунікації, поглибленню міжнародної співпраці та надихнув учасників на подальшу активну громадську діяльність.

Університет митної справи та фінансів дякує професору Чою Кванг Суну та професору Бе Джі Йон за бездоганну роботу з популяризації корейської мови і культури, а студентам УМСФ - Аміні Хомідовій, Ксенії Покляцькій, Марії Гапоновій а також Марії Смоляній (випускниці) – за гідне представлення Університету на міжнародній арені!

«Від епохи паперових шпаргалок до штучного інтелекту: чверть століття на варті митного права»

До 30-річчя Університету митної справи та фінансів ми продовжуємо збирати живу історію нашої альма-матер. Сьогодні у фокусі — кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного та приватного права Анатолій Васильович Мазур. Людина, яка стояла біля витоків викладання митного права в Україні, писала перші бестселери в «епоху без інтернету» та безкомпромісно грала зі студентами у футбол та волейбол. Про уроки справедливості, творчі плани на майбутнє та цінність університетських традицій — у нашому великому нарисі.

Першопрохідці: вчити тих, хто носить великі погони

Шлях Анатолія Васильовича в УМСФ (на той час АМСУ) розпочався одразу після того, як у 1998 році він із відзнакою закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. Молодий фахівець долучився до безпрецедентного завдання: формування бази для підготовки кадрів Державної митної служби України. Тоді дисципліну «Митне право» доводилося впроваджувати буквально з чистого аркуша.

«Моїм першочерговим завданням було проведення практичних занять. Лекції тоді читав покійний професор Віктор Костянтинович Шкарупа. А коли він звільнився, цей курс повністю перейшов до мене. І ось уже понад чверть століття я його викладаю. А в 2004 році на митну тематику захистив кандидатську дисертацію», — згадує Анатолій Мазур.

У ті роки ще не було ані повноцінних підручників, ані напрацьованих методик. Свій брак практичного досвіду в митних органах молодий викладач компенсував глибоким аналізом судової практики та консультаціями з посадовцями митниць і митних постів. Давався взнаки вишкіл, отриманий під час навчання в м. Харкові – беззаперечному центрі юридичної освіти та науки. Проте справжнім порятунком і професійним полігоном став Інститут післядипломної освіти, що запрацював при Академії.

«Це була чудова подія! Я приходив в аудиторію, а переді мною сиділи начальники митних постів та структурних підрозділів митниць з різних куточків країни – дуже допитливий народ із спеціальними званнями, подекуди значно вищими за моє (я тоді був інспектором другого чи третього рангу). Але не це було головним. Від цих слухачів я черпав знання про те, як безпосередньо здійснюється митна справа. Систематизував їх крізь призму законодавства і вже потім пропонував курсантам денної форми. Це давало неймовірний ефект».

Навчальний бестселер часів «епохи динозаврів»

Сьогодні важко уявити навчання без пошукових систем, але наприкінці 90-х студенти та викладачі жили в умовах жорсткого інформаційного вакууму. Анатолій Васильович жартома називає той період «епохою динозаврів».

«Інтернету не було, фахової літератури — теж. Доводилося по зернині збирати інформацію і в сконцентрованому вигляді видавати курсантам. У цьому й полягала тоді моя місія як викладача», — зазначає він.

Дефіцит інформації спонукав до дій. Спільно з колегами Анатолій Мазур підготував навчальний посібник з митного права. Попит був настільки шаленим, що до Дніпра спеціально приїхав представник столичного видавництва. Перший тираж розлетівся «як гарячі пиріжки», і видавництво одразу уклало договір на другий. Незважаючи на зміну епох і появу інтернету, у викладача залишається амбітна мета:

«Я мрію перевидати наш посібник на ґрунті новітніх знань і сучасної судової практики, щоб він знову став таким самим бестселером, як тоді. Але вже на матеріалі новітнього Митного кодексу України, проєкт якого максимально корелюється із Митним кодексом ЄС».

Щемливий урок кураторства та маніфест проти списування

Окрім викладацької роботи, Анатолій Мазур був куратором славетної групи П99-2, знаної через те, що її випускник згодом обійняв «генеральську» посаду в центральному апараті ДМСУ. Тож, бажаючи мотивувати курсантів, він запровадив власну традицію: наприкінці семестру дарував найкращим студентам юридичну літературу. Проте саме ця ініціатива принесла йому найважливіший життєвий урок.

«На випускному вечорі одна моя курсантка дуже щемливо запитала: "Анатолій Васильович, як же так? На другому курсі я була найкращою, а ви мені не вручили той посібник... Для мене це було так важливо". Це не смішна історія, це колосальний урок відповідальності. Якщо берешся заохочувати — тут має бути абсолютна справедливість».

Своїм же студентам Анатолій Васильович часто розповідає історію з власного студентського життя у Харкові — як щеплення від академічної недоброчесності. На іспиті з «Історії вчень про державу і право» у суворої професорки Ольги Скакун він вирішив підстрахуватися і сховав на колінах багатосторінковий підручник.

«Маленька аудиторія, я невдало повернувся — і цей фоліант із шаленим гуркотом падає на підлогу! Реакція викладачки вразила мене на все життя: вона навіть не поворухнулася і зробила вигляд, що нічого не відбулося. Вона просто побачила, наскільки мені соромно, і дала шанс на усвідомлення. Це був такий стрес, що я зрозумів: списувати я не вмію і більше ніколи не буду».

Шпаргалки-«гармошки» він продовжував писати дрібним шрифтом перед іспитами, але суто для візуалізації матеріалу. І жодного разу за п'ять років ними не скористався.

Без поблажок: спорт, що об'єднує

В історії університету спорт завжди був більше, ніж просто фізкультурою. Це простір, де стиралися кордони між кафедрою та аудиторією. Анатолій Васильович активно брав участь у футбольних та волейбольних баталіях зі студентами.

«Поблажок на наш вік чи статус не було жодних! Це були надзвичайно запеклі й принципові змагання. Звісно, іноді студенти діяли дуже тонко і майстерно: якщо бачили, що ми не встигаємо за темпом, могли "випадково" не влучити у порожні ворота. Але просто так м'яч нам ніхто не віддавав. Це був чудовий час неформального спілкування».

Стенфорд-2026 та виклики штучного інтелекту

Анатолій Мазур — викладач, який постійно тримає руку на пульсі інновацій. Його захоплюють карколомні зміни, які приніс в освіту штучний інтелект. Аналізуючи нещодавнє есе випускника Стенфорда в New York Times про те, як AI змінив студентське середовище, він рефлексує над майбутнім гуманітарної науки:

«Штучний інтелект увійшов у наше життя так стрімко, що ми ще не до кінця усвідомлюємо цей масштаб. На жаль, часто AI починає заступати собою природний розум. Недарма у Стенфорді в цьому, 2026 році, повністю відмовилися від комп'ютерного тестування і повернулися до письмових іспитів у синіх зошитах (Blue Books), щоб зберегти справжню академічну освіту. Я веду до того, що якщо ми хочемо, щоб наші випускники конкурували на ринку праці, ми повинні орієнтуватися на передовий досвід кращих університетів світу».

Проте Анатолій Васильович активно використовує новітні технології. Він наполегливо рекомендує студентам інструмент від Google — NotebookLM, який без «галюцинацій» аналізує масиви джерел і генерує точні відповіді, виводячи самоосвіту на якісно новий рівень.

Пам'ять, що формує майбутнє

Підсумовуючи розмову напередодні 30-річчя Академії, Анатолій Васильович з теплотою згадує першого ректора Петра Панфіловича Падуна та наголошує на важливості спадкоємності:

«За ці роки накопичилося дуже багато того, що хочеться передати нинішньому поколінню. Заклад вищої освіти — це не лише інновації та вимоги часу, це ще й історія та традиції. Я дуже хочу, щоб наші студенти пишалися як сучасним обличчям нашого університету, так і його славним минулим».

Харькова Діана, група ЖР25-2