Здобувачі освіти другого та четвертого курсів ОПП «Журналістика, реклама та зв’язки з громадськістю» під час онлайн-заняття зустрілися із науковицею, подкастеркою та популяризаторкою науки Дар’єю Анцибор.

Оскільки Дар’я є авторкою книги про субкультури, то зустріч почалася з теми близької студентству. А саме: чи формує життя в університетському гуртожитку свою власну субкультуру з унікальними традиціями, сленгом і соціальними зв’язками.

Після цього поцікавилися у гості дорожньою мапою для журналіста в написанні якісного змістовного матеріалу про культурні особливості, які формує окрема соціальна група. З чого починати? На що обпиратися? Як відсіювати зайве? І що робити, якщо ваш респондент насправді не той, за кого себе видає?

Логічно, що після цього мова перейшла про псевдоеекспертів, які можуть вміло прикидатися справжніми фахівцями. Адже це та пастка, в яку нерідко потрапляють, навіть, досвідчені журналісти надаючи їм голос у своїх матеріалах.

Також Дар’я назвала топ фейків на тему традиційної української культури, які з року в рік активно поширюються в масмедіа. Поруч з цим торкнулися теми Гелловіну, який відзначатимуть наприкінці жовтня і навколо якого існує чимало домислів та викривлених фактів.

Коротко про запрошену гостю: Дар’я Анцибор – фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка книжок «Під подушку чи під ялинку?» та «Дреди, батли і "стіли": два століття субкультур в Україні». Веде антропологічно-фольклористичний телеграм-канал «Гриби, гроби і дисертації» та є співавторкою ютуб-подкасту «Пороблено».

Викладачі кафедри маркетингу взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Horizons of Knowledge and Human Futures: Science, Society and Emerging Transformations» («Горизонти знань і майбутнього людства: наука, суспільство та нові трансформації»).

Такі міжнародні наукові заходи - це можливість долучитися до глобального академічного діалогу, обміну ідеями та осмислення трансформацій, які визначають майбутнє науки й суспільства.

Дякуємо організаторам за запрошення, увагу до наукової спільноти України та створення простору для міжнародної академічної взаємодії.

Саме цій темі присвячена відкрита лекція Ірини Геннадіївни Павловської, кандидата економічних наук, доцента кафедри маркетингу Університету митної справи та фінансів

У фокусі лекції - видатні особистості, революційні економічні ідеї та їхній реальний вплив на світ. Це нагода поглянути на економіку через відкриття, які допомагають зрозуміти сучасні зміни й побачити нові можливості.

Як люди ухвалюють фінансові рішення? Чому виникає бідність? Як громади можуть ефективно управляти спільними ресурсами? Дослідження лауреатів премії з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля допомагають знайти відповіді на ці запитання.

Лектор представила внесок цьогорічних лауреатів Роберта Голла та Майкла Вудфорда у розуміння економічних процесів.

Роберт Голл дослідив, як споживання залежить від очікувань щодо майбутніх доходів. Його роботи допомагають пояснити, чому люди по-різному реагують на державну підтримку: одні витрачають кошти на нагальні потреби, інші відкладають покупки або заощаджують. Це має значення для оцінювання ефективності економічної політики.

Майкл Вудфорд розвинув теоретичні основи сучасної монетарної політики. Він показав важливість не лише поточних процентних ставок, а й очікувань людей та бізнесу щодо майбутніх рішень центрального банку. Його праця «Проценти і ціни» стала впливовим орієнтиром для дослідників і практиків центрального банкінгу.

Внесок учених полягає в тому, що вони пов’язали рішення окремих людей і підприємств із процесами в економіці загалом. Їхні дослідження допомагають урядам і центральним банкам краще розуміти економічні потрясіння та обирати інструменти для пом’якшення їхніх наслідків.

Під час лекції складні теоретичні положення розглядалися через зрозумілі приклади: чому кав’ярня не змінює ціну одразу після подорожчання кави, чому однакова державна виплата має різний вплив на домогосподарства та як невизначеність впливає на інвестиції й покупки.

Для України ці питання особливо актуальні: в умовах війни економічні рішення залежать від безпекових ризиків, стану енергетичної інфраструктури, логістики та очікувань щодо майбутнього.

Дякуємо Ірині Геннадіївні за лекцію, що поєднала наукові відкриття з повсякденними економічними рішеннями людей!

Коли дипломатія виходить за межі офіційних протоколів і стає живим діалогом із молоддю — народжуються нові ідеї, можливості та перспективи міжнародного партнерства!

14 жовтня 2026 року на факультеті економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів відбулася надзвичайно цікава, змістовна та пізнавальна онлайн-зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Державі Кувейт Максимом Алійовичем Субхом. Зустріч розпочалася з вітальних слів Голови Вченої ради Університету Віктора Васильовича Ченцова.

Кувейт — держава, яка дивує! Своєю історією, культурою, економічним потенціалом, традиціями та особливим місцем у міжнародних відносинах.
Під час зустрічі учасники мали унікальну можливість поглянути на цю країну очима українського дипломата, дізнатися про особливості її розвитку, стратегічні інтереси та роль у сучасному світі.

Особливу увагу приділили українсько-кувейтському партнерству, перспективам економічного співробітництва, розвитку міжуніверситетських зв’язків, академічних обмінів та новим можливостям, які міжнародна співпраця відкриває для української молоді.

Адже для наших студентів міжнародні відносини — це не лише теорії, підручники та дипломатичні протоколи. Це можливість безпосередньо спілкуватися з людьми, які щодня представляють Україну у світі, формують міжнародні партнерства та захищають національні інтереси нашої держави.

Особливо приємно відзначити активну участь студентських амбасадорів Центру публічної дипломатії Університету митної справи та фінансів на чолі з головою студентської ради факультету Максимом Паладічевим. Їхня зацікавленість, змістовні запитання та щире прагнення пізнавати світ вкотре довели: наше молоде покоління готове не лише вивчати дипломатію, а й ставати її активними учасниками!

Шановний Максиме Алійовичу!
Від імені факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин висловлюємо Вам щиру вдячність за неймовірно цікаву, змістовну, відкриту та натхненну зустріч!
Дякуємо за Ваш час, професіоналізм, щирість у спілкуванні, цінні знання та особливу увагу до студентської молоді.

Ваш досвід і бачення міжнародних процесів допомагають нашим студентам краще зрозуміти сучасну дипломатію, усвідомити значення міжнародного партнерства та побачити власні перспективи у великому світі.

Ми щиро сподіваємося, що ця зустріч стане початком нових освітніх ініціатив, спільних проєктів і міцних мостів співпраці між українськими та кувейтськими університетами!
Справжня дипломатія починається з діалогу, довіри та бажання розуміти одне одного. А її майбутнє — за молоддю, яка вже сьогодні вчиться мислити глобально!

2 жовтня у Дніпровському художньому музеї відбулася презентація результатів двох диджитал проєктів, присвячених мистецькій спадщині видатних художників нашого краю – Миколи Глущенка та Михайла Сапожникова. До зустрічі долучилися студенти університету: третьокурсники спеціальності «Графічний дизайн» (група Д-24) та четвертокурсники-культурологи (група ІК-23).
 
🖼 Два проєкти — різні можливості для фахового розвитку.
У межах проєкту «Микола Глущенко: деконструкція міфу. Диджитал-галерея з колекції Дніпровського художнього музею» оцифровано 100 творів художника, створено цифровий каталог, віртуальну галерею та чотири відеоісторії.
Проєкт «Цифровий архів мистецької спадщини Михайла Сапожникова» об’єднав 270 творів художника у структурованому тематичному цифровому архіві. Також створено чотири відеоісторії, які допомагають краще зрозуміти творчість митця-символіста.
 
Для майбутніх дизайнерів ці проєкти приклади роботи з візуальним контентом, віртуальними просторами, способами представлення мистецтва онлайн. Для культурологів – можливість побачити, як дослідження мистецької спадщини, інтерпретація творів і робота з музейними колекціями набувають сучасних цифрових форматів.
 
Під час зустрічі студенти ставили фахові запитання, обговорювали особливості створення цифрових продуктів і можливості їх використання для дослідження та популяризації мистецтва. Такий досвід допомагає побачити зв’язок між академічною освітою та практичною роботою в культурній сфері.
 
Авторами цифрових проєктів є викладачі кафедри експертизи культурних цінностей та дизайну Університету митної справи та фінансів: доцент кафедри Сергій Несмачний і старший викладач Олена Капшукова.
 
💻Ознайомитися з цифровими проєктами можна онлайн:
🔹 Цифрова галерея Миколи Глущенка: https://glushenko.artmuseum.dp.ua/
🔹 Цифровий архів Михайла Сапожникова: https://sapozhnykov3dtour.org.ua/
 
Проєкти реалізовано на основі колекції Дніпровського художнього музею за підтримки Українського культурного фонду.