16 квітня 2026 року о 13:00 в Університеті митної справи та фінансів (1 корпус, ауд. 211) відбудеться відкриття виставки «Забуттю не підлягає!», присвяченої 85-й річниці депортації німців України.

Експозиція покликана зберегти історичну пам’ять про трагічні сторінки минулого, висвітлити долі людей, які стали жертвами примусових переселень, та сприяти осмисленню цих подій у сучасному суспільстві.

У заході візьмуть участь представники Дніпропетровського обласного товариства німців «Відергебурт», науковці, викладачі та студенти.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до відкриття та вшанувати пам’ять постраждалих.

14 квітня кафедра фінансів, банківської справи та страхування організувала зустріч бакалаврів 4 курсу із менеджером з підбору персоналу відділу найму та адаптації персоналу АТ Ощадбанк Каріною Рябовою. Вона повідомила про переваги банку, наявні вакансії, запропонувала співпрацю зі здобувачами освіти у формі проведення виробничої практики та стажування.

Дякуємо партнерам за співпрацю!

У Центрі сучасної культури відбулася масштабна фасилітована сесія «Майбутнє культури Дніпра: яка стратегія потрібна місту?», присвячена трансформаціям культурної сфери до 2030 року. Подія стала майданчиком для конструктивного діалогу між представниками комунальних закладів міста та області, бізнес-спільнот, незалежного культурного сектору та провідних закладів освіти.

Активну участь у стратегічній сесії взяла представниця Університету митної справи та фінансів - доцентка кафедри журналістики Валентина Ривліна. Працюючи у складі професійних груп, вона долучилася до комплексного аналізу сучасного культурного ландшафту Дніпра. Учасники сесії детально опрацьовували локальні та глобальні виклики, що постали перед громадою в умовах сьогодення, а також шукали ефективні шляхи пошуку партнерів та інституційної підтримки для сталого розвитку культурного сектору регіону.

Особливістю цієї ініціативи є її стратегічна інтегрованість: очікується, що напрацьовані результати стануть важливою складовою загальнонаціональної Стратегії розвитку культури України на період до 2030 року. Участь викладачів університету в таких заходах підкреслює активну роль УМСФ у житті міста та прагнення наукової спільноти безпосередньо впливати на формування майбутнього культурно-інформаційного простору регіону.

У Молодіжному центрі Дніпра завершилося стажування студентів-міжнародників. Протягом програми учасники мали змогу застосувати теоретичні знання на практиці, розвиваючи компетенції у сфері комунікацій, проєктного менеджменту та роботи в команді.

Стажування розпочалося із формування командної взаємодії та обміну ідеями, де міжнародники продемонстрували навички ефективної комунікації, презентації власних ініціатив і здатність працювати в мультидисциплінарному середовищі, важливій якості для фахівців у сфері міжнародних відносин.

У межах освітньої програми учасники опанували основи проєктного менеджменту: від постановки SMART-цілей до розробки повноцінних проєктних рішень. Це дозволило їм краще зрозуміти механізми реалізації міжнародних програм, грантів та міжсекторальних ініціатив.

Практичний блок із SMM став платформою для розвитку навичок стратегічних комунікацій. Студенти створювали фото- та відеоконтент, розробляли інформаційні кампанії для сторінок Молодіжного центру, аналізували ефективність контенту та адаптували його під цільові аудиторії. Такий досвід є особливо актуальним у контексті цифрової дипломатії та формування міжнародного іміджу. Окрему увагу було приділено роботі над проєктами, де учасники змогли інтегрувати знання з міжнародних відносин у практичні кейси.

Отриманий досвід сприятиме подальшій професійній реалізації наших студентів у сфері міжнародних відносин, зокрема у напрямі публічної дипломатії, міжнародних комунікацій та проєктної діяльності.

Який же Великдень без бандури? Саме на Паску 1843 року зробив свої замальовки мандрівного співака-бандуриста Тарас Шевченко. бо під час Великодніх свят традиційно «народні Гомери» у найбільш людяних місцях, біля церков чи на площах біля ринку, виконували канти, псалми та духовні пісні про  Христа й Воскресіння. Їх спів наповнював свята особливим урочистим змістом, відповідаючи релігійному піднесенню пасхальних днів.

Саме такий  настрій панував на зустрічі «Чарівна бандура – козацька лютня», проведеній за участю  студентів культурологів групи ІК-25  та дизайнерів Д-25  13 квітня, організованій Центром підтримки культурної спадщини та кафедрою експертизи культурних цінностей та дизайну.

Неповторний настрій випромінювало природне, живе, автентичне звучання бандури в руках двох майстринь, професійних виконавиць, лауреаток Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів  Анастасії Башмакової та Мар’яни Павленко.  Нещодавні випускниці Дніпропетровської академії музики класу  заслуженого працівника культури України, професорки Світлани Овчарової, чудово презентували багатий спектр технічних, стильових і жанрових можливостей нашого унікального національного інструменту – від героїко-патріотичної пісні до коломийки і джазової обробки народнопісенної жартівливої мініатюри.   

Як засвідчив бліц-огляд процесу становлення бандурного мистецтва на українських теренах від 16 століття до наших днів, запропонований модератором лекції-концерту к.ф.н.,  доцентом кафедри Н.Ю. Тарасовою, бандура набула своєї культурної неповторності, пройшовши крізь доленосні випробування  вогнем і мечем од Запорізької Січі до Розстріляного Відродження,  вимушеної еміграції  Другої світової й Третього Майдану.  Розділивши трагічну долю українського народу, оспівуючи його волелюбність, оптимізм, сакральність світобачення  й силу духу, бандура  й сьогодні  очищує й просвітлює нас, підносить до усвідомлення сенсу життя й свободи, пробуджує силу духу, здатність подолати смерть і зневіру, бо суть феномену кобзарства – служити людям.

Такий пафос підтримувався й просвітниками Катеринославщини початку ХХ століття, серед яких був наш земляк, простий  земський чиновник  у канцелярії залізниці – Микола Богуславський. Названий козаками «бандурним батьком», він щиро опікувався ідеєю кобзарського відродження не тільки в нашому краї, а і в місцях проживання українців на Кубані. Створивши Першу і Другу кобзарську чоловічі школи, він змусив бандуру звучати посеред чорноморських степів. А ще він меценатствував, поширював знання про  українську історію й сприяв популяризації  українського книголюбства на Катеринославщині. Про його зв'язок з Оленою Телігою та її чоловіком, учнем-бандуристом Богуславського, про будинок, де він жив, що й досі стоїть на площі Героїв Майдану, про його онука, який не знав нічого про просвітянську діяльність діда і ще багато цікавих подробиць з життя «бандурного батька» розповів  гість цієї зустрічі – дослідник, автор  більш 40 книг,  відомий в США, Канаді, Швеції, Польщі, Казахстані, Білорусі, дніпровський краєзнавець, член  НСПУ, заслужений журналіст України  Микола Чабан.     

Українська бандура – унікальний маркер культурної дипломатії, вона  встановлює безліч міжнаціональних комунікаційних мостів, несе знання про Україну світові.  Через неповторні акустичні властивості бандури інтерес до неї  зростає щодня  в  колах найпопулярніших  європейських й американських   рок-музикантів і джаз-мейкерів, продюсерів різних івентів та  відомих зарубіжних шоу-менів. Дуже цікавий фактаж  з цього приводу  несподівано для всіх, хто не знає про філософські, культурологічні, фото- й кінотворчі,  а також музичні  (джазові, блюзові,  рокові)  «хобі» чи краще, мабуть, сказати,  уподобання ректора Університету митної справи та фінансів, надав Дмитро Олександрович Бочаров.

Ось так, інформаційно та емоційно щиро й  насичено, пройшла ця подія Центру підтримки культурної спадщини, присвячена «козацькій лірі» й високому  мистецтву гри на бандурі, на якій, як доводять історики музики, грали навіть козацькі гетьмани Іван Мазепа, Іван Самойлович, Кирило Розумовський, а десь століттям потому  й наш український геній Кобзар - Тарас Шевченко.