Saar-Ukraine University Network запрошує на серію лекцій, присвячених українській освіті та науці в умовах війни.
 З 11 червня по 16 липня 2026 року науковці з України та Німеччини зберуться разом для проведення п’яти онлайн-лекцій та круглого столу, присвячених тому, як освіта та наукова спільнота реагують на війну, вимушене переселення та суспільні зміни.
 Теми лекцій:
- Академічна свобода та стійкість у воєнний час
- Виклики, що стоять перед середньою та вищою освітою в Україні
- Українські студенти за кордоном та транснаціональний освітній досвід
- Європейська інтеграція та інтернаціоналізація української освіти
- Університети у вигнанні, наукові спільноти та транскордонне співробітництво
 Лекції проводитимуться англійською мовою та відбуватимуться онлайн через Zoom щочетверга о 16.00–18.00 за Центральноєвропейським часом / 17.00–19.00 за Києвом.
 Посилання на зустріч у Zoom:
https://us06web.zoom.us/j/89662760990?pwd=Gbn1XCKoYK3RrUM7hCuq3KxOGpMzbU.1
ID зустрічі: 896 6276 0990
Пароль: 0fAdD0
 
Більш детально про теми та спікерів: https://www.daad-ukraine.org/files/2026/06/SUUN-Lecutre-Series-2026.pdf

Володимр Єдинак - колишній студент Академії митної служби України, зараз працює доцентом кафедри менеджменту ЗЕД (зовнішньоекономічної діяльності). Ми попросили Володимира Юрійовича згадати роки його студентства.

1.Володимир Юрійович, Митна академія для Вас  Альма-матер. Саме це Вас спонукало у 2002 році залишитись тут  працювати?  

 Відверто кажучи, мені запропонували залишитись працювати на кафедрі економічної теорії та державного регулювання економіки. На той час кількість студентів поступово збільшувалась, і була необхідність в забезпеченні навчального процесу. Я не був унікальним в цьому плані. Серед першого випуску Академії було близько 5-6 осіб, які залишились працювати в Академії. Тоді обов’язковим був розподіл під час випуску і постав вибір: або залишатися тут, або ж їхати назад працювати на митницю. Я не мав намір їхати назад в Івано-Франківськ (звідки я приїхав на навчання), тож вирішив залишитися.

2. Що найбільше запам’яталось Вам у студентстві та у роботі викладачем?

Та було настільки багато різних подій, що навіть і не можу щось виокремити. Але то було зовсім інше життя. Цікавим було те, що перший набір тоді ще курсантів був з усієї України і всі майже жили в одному гуртожитку (зараз на вул. Нірінберга). Це був дуже сильний мікс культури, мови, звичаїв та традицій. Але ми всі жили дуже дружно та весело.

Під час навчання нас забезпечували форменим одягом, стежили за його носінням, могли навіть не допустити до занять. За пропуски занять оголошували догани та могли навіть виключити з Академії. На той час ми всі навчалися за кошти держави, а контрактної форми навчання не було взагалі. Тому всі дуже відповідально ставилися до навчання.

Щодо роботи як викладача, то за 24 роки мого викладання змінилося все кардинально. Можна сказати, що ми перейшли від диктатури до абсолютної демократії. Через те, що Академія була відомчим закладом вищої освіти, то навчання було більш суворим. Не було так багато різних івентів, як зараз. Не було таких аудиторій, технічного забезпечення.

3. Наскільки добре, сьогодні , на вашу думку, викладач розуміє студента, а студент- викладача? Наскільки студент змінився за останні 20 років?

Досить важко сказати. Все залежить від особистості викладача. Я знаю, що більшість наших викладачів завжди з розумінням ставляться до студентів та намагаються йти назустріч. Зараз роль викладача суттєво змінилася. По суті, зараз у вас є доступ до великої кількості інформації, а викладач є вашим координатором в цьому потоці. Раніше, коли доступ був обмеженим, то роль викладача була донести певні знання до студента.

Відверто кажучи, кожен новий набір має свої особливості. Вони не гірші, не кращі. Просто інші. Тому викладачам іноді важко бути в тренді та одинаково розуміти студентів першого і третього курсу, наприклад.

4. Хто були Ваші перші викладачі в академії?

Їх було доволі багато. Декого уже нема в живих. Але є і ті, що досі ще працюють. Наприклад: Щетинін Анатолій Іванович, Новікова Людмила Флорівна, Івашина Олександр Флорович, Шаповалов Олексій Вікторович, Калашнікова Ольга Леонідівна, Білова Наталія Анатоліївна.

Хто з них справив на Вас найбільше враження і чому?

Щетинін Анатолій Іванович. Талановита людина, чудовий викладач. Всі, без винятку, студенти пам’ятають його лекції. Саме він і запропонував мені залишитися працювати на кафедрі. Тоді він був деканом економічного факультету і завідувачем кафедри економічної теорії та державного регулювання економіки. Він мав настільки багато запалу, що завжди організовував якісь заходи, реалізовував проєкти, розробляв геральдику, виготовляв значки випускників. Перший випуск навіть отримав значки із реальною позолотою (ті, хто отримав дипломи з відзнакою).

Чим відрізняються  заняття в університеті зараз від тодішніх пар в Академії ?

Це були абсолютно два різних світи. На той час не було в достатній кількості  підручників та навчальних посібників, тому на лекціях доводилось не дивитись слайди, а безперервно писати конспекти. Бо іншого джерела отримати інформацію не було. Деякі підручники були в одиничному екземплярі в бібліотеках міста.  Доводилось  записуватися в чергу, щоб зробити ксерокопію. Або ж сидіти в читальному залі і конспектувати. Були навіть нульові пари. Зазвичай заняття починалися о 8.30. А нульовою парою було фізичне виховання і доводилося на 7.00 йти в парк або на стадіон «Славутич» в парку Шевченко на заняття. В гуртожитку тоді були покоївки, які слідкували, чи вчасно студенти лягають спати, чи йдуть на заняття, чи прибирають в кімнатах. Зі студентами раз на тиждень проводилися виховні години з куратором групи. Куратора групи зобов’язували чергувати у гуртожитку аж до 24.00.

Як проходило Ваше студентське життя у позанавчальний час?

Позанавчального часу було й не так багато. Як правило, то більшість часу проходило в гуртожитку. Доводилося готуватись до занять, ходити в бібліотеки, писати курсові роботи від руки. Тому багато часу йшло саме на це. Але залишався час і на розваги.  Інколи організовували дискотеки (раз на місяць). Розважальна інфраструктура не була настільки розвинутою, на той час, тому доводилося розважитися в силу своїх можливостей та фантазії.

Дякуємо за розмову Володимире Юрійовичу!

Падалиця Анна, група ЖР25-1

15 червня в Університеті митної справи та фінансів пройшов показ (екзамен-звіт) робіт студентів 1-3 курсів спеціальності В2 «Дизайн».

Увесь простір кафедри був прикрашений цікавими та яскравими проєктами студентів. З кожним роком вони все більше розквітають та перевершують самі себе! Студенти мали змогу розповісти про свої проєкти та запропонувати нові ідеї декору для університету. Родзинкою стало індивідуальне завдання студентів з «Айдентики» - авторська подача та реклама бренд-буків. Студенти на 100% впоралися й створили цілий перформенс. Кожен наш показ - це бум барв та емоцій. Саме таким є творче навчання.
Вступайте до Університету митної справи та фінансів! У нас кожен день наповнений яскравими фарбами!

Більше фото можна побачити ТУТ

16 червня 2026 року в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Освітні та правові аспекти розвитку фізичного виховання, спортивного права та основ національного спротиву у закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану».

До участі в заході долучилася завідувач кафедри фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Ірина Луценко.

Захід об’єднав представників органів державної влади, Національного олімпійського комітету України, закладів вищої освіти, науковців, фахівців у сфері фізичної культури і спорту, спортивного права та безпекової підготовки молоді.

З вітальними словами до учасників звернулися перший заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Попик, заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, президент Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон Гутцайт. У виступах було наголошено на актуальності міжгалузевого діалогу між освітою, спортом, правом і безпековою сферою, а також на важливості формування сучасних підходів до підготовки молоді в умовах воєнного стану.

Одним із ключових напрямів роботи круглого столу стало обговорення розвитку спортивного права та діяльності Спортивного арбітражного суду при Національному олімпійському комітеті України. Учасники акцентували увагу на необхідності посилення правового захисту спортсменів, тренерів, спортивних клубів і федерацій, а також на важливості справедливого та професійного врегулювання спортивних спорів. Окремо підкреслювалося, що сучасний спорт потребує не лише високих результатів, а й чітких правових механізмів, які забезпечують дотримання принципів доброчесності, етичної поведінки та Fair Play.

Важливим змістовим блоком стало питання впровадження нової навчальної дисципліни «Основи національного спротиву» у закладах вищої освіти. Особливу увагу було приділено доповіді доцента кафедри правових основ національного спротиву та фізичного виховання НЮУ імені Ярослава Мудрого Андрія Зеніна, кандидата технічних наук, доцента, полковника у відставці. У доповіді було окреслено проблемні аспекти впровадження дисципліни, зокрема складність нормативно-правового забезпечення, значний обсяг навчального матеріалу, потребу в якісній методичній підготовці викладачів та організації практичної складової навчання.

Окремо обговорювалися виклики, пов’язані з реалізацією практичної підготовки здобувачів освіти в умовах воєнного стану, особливо для закладів вищої освіти, що працюють у прифронтових регіонах або в умовах підвищеної безпекової загрози. Було наголошено на необхідності гнучких освітніх рішень, використання сучасних навчальних засобів, тирів, інтерактивних тренажерів, спеціалізованих класів та адаптованих форматів підготовки відповідно до реальної безпекової ситуації.

Третім важливим напрямом роботи круглого столу стало обговорення стану та перспектив фізичного виховання у закладах вищої освіти. Учасники підкреслили, що фізичне виховання має залишатися невід’ємною складовою освітнього процесу, адже воно сприяє зміцненню здоров’я здобувачів освіти, розвитку фізичної підготовленості, дисциплінованості, витривалості, психологічної стійкості та відповідального ставлення до власного способу життя.

Особливої актуальності ці питання набувають в умовах воєнного стану, коли фізична культура і спорт виконують не лише оздоровчу, а й важливу виховну, соціальну та безпекову функцію. Саме тому вдосконалення змісту фізичного виховання, оновлення форм організації занять, розвиток спортивної активності студентської молоді та впровадження сучасних здоров’язбережувальних підходів є важливими завданнями для закладів вищої освіти.

Участь Ірини Луценко у Всеукраїнському круглому столі засвідчує активну залученість Університету митної справи та фінансів до фахового обговорення актуальних питань розвитку фізичного виховання, спортивного права та підготовки молоді до дій в умовах сучасних викликів.

Отримані під час заходу напрацювання та обмін досвідом є важливими для подальшого вдосконалення освітнього процесу, розвитку кафедри фізичного виховання та спеціальної підготовки УМСФ і посилення ролі університету у формуванні фізично підготовленої, правосвідомої та соціально відповідальної молоді.